- спирати
- -а́ю, -а́єш, недок., спе́рти і зіпе́рти, зіпру́, зіпре́ш; мин. ч. спер і зіпе́р, -ла, -ло; наказ. сп. зіпри́; док., перех.1) Робити занадто тісним простір, зайнятий чим-небудь. || Натискаючи, штовхаючи, примушувати кого-небудь відійти, відсунутися. || тільки 3 ос. Здавлюючи, викликати відчуття фізичного болю; утруднювати дихання.••
Спира́є дух кому безос. — важко дихати комусь від надміру почуттів, сильних переживань і т. ін.
2) Притуляти, опирати для стійкості. || перен. Основувати на чому-небудь якісь докази і т. ін.3) діал. Зупиняти.••Спира́ти доро́гу діал. — не дозволяти їздити, ходити на певних ділянках дороги.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.